США мають сировинний потенціал для нарощування експорту природного газу, активно розвивають інфраструктуру для його зрідження, зацікавлені у пошуку нових ринків збуту та працюють над спрощенням бюрократичних перепон через розвиток торгівельного партнерства. Європа також зацікавлена в диверсифікації джерел поставок енергоресурсів та зменшення залежності від Росії, що особливо важливо в існуючих геополітичних умовах.
Барак Обама під час свого візиту в Європу на самміт ЄС-США заявив про готовність постачати на світовий ринок стільки газу, скільки Європа може спожити.
Наскільки реальним є експорт природного газу зі США до Європи у великих обсягах та коли можна очікувати таких поставок?
Завдяки сланцевому газу США стали найбільшим виробником природного газу у світі та досягнули суттєво зниження його вартості на внутрішньому ринку.
Незважаючи на перестороги щодо виснаження основних родовищ та подальшого спаду видобування сланцевого газу, станом на лютий 2014 року темпи видобутку і сягнули 33,46 мільярдів кубічних футів або 947 мільйонів метрів кубічних на добу.
Добовий видобуток сланцевого газу у США
Відтак, енергетичні компанії шукають можливості виходу на зовнішні ринки і розвивають потужності для експорту природного газу.
З 2000 року загальний експорт природного газу зі США із 6,9 млрд метрів кубічних до 44,5 млрд метрів кубічних в 2013 році. Основний обсяг природного газу експортувався через наземні трубопроводи до Мексики та Канади, і саме через нарощування поставок за даними маршрутами відбулося загальне зростання експорту.
У формі зрідженого природного газу експортувалася лише невелика частина в об’ємі до 2 млрд метрів кубічних на рік. Нарощування експорту зрідженого природного газу вимагає значних інвестицій у будівництво або переобладнання чи розширення газових терміналів, а тому потребує часу і певних гарантій попиту від потенційних покупців.
Експорт природного газу зі США
З іншого боку, зростання експорту зрідженого природного газу надасть США економічні вигоди через можливість продажу енергоресурсів за значно вищими цінами, ніж на внутрішнім у ринку, та сприятиме посиленню геополітичного впливу.
Відповідно до позиції , зростання експорту зрідженого газу зі США принесе не лише економічні, а й геополітичні вигоди країні, послаблюючи роль Росії та Ірану і посилюючи зв’язки зі своїми торговими партнерами. На думку Департаменту, постачання зрідженого природного газу зі США сприятиме диверсифікації джерел енергоресурсів та їх постачальників, що особливо важливо для країн Центральної та Східної Європи, залежних від постачання природного газу з РФ. Така залежність не тільки призвела до високих цін на газ в регіоні, а й стала інструментом політичного тиску.
За прогнозом Адміністрації енергетичної інформації США, країна стане нетто-експортером зрідженого природного газу в 2016 році. Експорт зрідженого природного газу з США завдяки новим потужностям терміналів для зрідження перевищить 56,6 млрд м куб. в 2020 році та зросте до 99,1 млрд м куб. до 2029 року. За , до 2020 року експорт зрідженого газу може сягнути вже 60 мільйонів тонн (81,6 млрд м куб.).
Таким чином, експорт зрідженого газу зі США зросте в десятки разів протягом наступних 15 років.
Загальне світове споживання зрідженого газу в 2012 році біля 323 млрд метрів кубічних. Потужність терміналів зі зрідження природного газу у світі становила близько 382 млрд метрів кубічних. Додатково станом на середину 2013 року в процесі будівництва було ще 30 установок зрідження потужністю майже 150 млрд метрів кубічних. За , прогнозується, що попит зросте до 544 млрд м кубічних в 2020 році та до 680 млрд метрів кубічних – в 2030 році.
Як видно з наведених даних, існуючий попит на зріджений природний газ цілком здатен забезпечуватися наявними потужностями. Із врахуванням установок зі зрідження, які нині будуються, така ситуація може зберегтися і до 2020 року.
З огляду на це, США вкрай зацікавлені в пошуку нових ринків аби забезпечити збут для десятків мільярдів кубометрів зрідженого газу. Природним є інтерес США до ринку Європейського Союзу та укладання довгострокових контрактів з європейськими компаніями.
Процедура отримання дозволу на експорт природного газу різниться залежно від країни, куди газ постачатиметься. Значно простішою процедура є у випадку, коли газ експортується до країн, з якими США підписали угоду про вільну торгівлю. Таких , включаючи Канаду, Мексику, Австралію, Південну Корею, Сингапур та ін. Однак, серед даних країн, за винятком Південної Кореї, немає найбільш перспективних споживачів зрідженого природного газу, до яких можна віднести Японію, Великобританію, Іспанію та інші країни ЄС.
Таким чином, потенційний вплив зрідженого природного газу зі США на європейський ринок залежатиме від отримання нових дозволів на експорт до країн, з якими не підписано угоди про вільну торгівлю, а також від підписання нових таких угод.
Саме тому під час саміту ЄС-США Барак Обама пов’язував перспективи постачання природного газу в Європу із підписанням угоди про трансатлантичне партнерство в сфері торгівлі та інвестицій із Європейським Союзом.
Адже процедура отримання дозволу на експорт зрідженого газу до країн, з якими не підписано угоду про вільну торгівлю, є складною і довготривалою.
24 березня 2014 року Департамент з енергетики будівництва терміналу для експорту зрідженого природного газу до країн, з якими не підписано угод про вільну торгівлю. Загальна потужність 7 проектів складає близько 105 млрд метрів кубічних природного газу на рік. Ще 24 проекти знаходяться на розгляді експертів Департаменту. Загальна потужність всіх поданих на розгляд Департаменту з енергетики проектів складає близько 1 мільярда метрів кубічних на добу (35,86 млрд кубічних футів на добу). Даний загальний обсяг суттєво перевищує прогнозовані обсяги експорту, тому цілком вірогідно, що далеко не всі проекти будуть реалізовані в повній мірі.
Після отримання дозволу в Департаменті з енергетики проектна документація має бути також погоджена Федеральною Комісією з Регулювання Енергетики (). Всі такі погодження вимагають чимало часу.
Скажімо, заявка на перший затверджений Департаментом з енергетики проект Sabine Pass Liquefaction, LLC була подана 7 вересня 2010 року. Даний поруч з існуючим терміналом для регазифікації зрідженого газу, який імпортується до США. Таким чином, проект дозволить компанії працювати і на імпорт, і на експорт зрідженого природного газу. Дозвіл на реалізацію проекту від Федеральної Комісії з Регулювання Енергетики 16 квітня 2012 року, а рішення про остаточне погодження довгострокового експорту зрідженого газу Департаментом енергетики 7 серпня 2012 року. Проект передбачає будівництво 4 установок для зрідження загальною потужністю 23,4 млрд метрів кубічних на рік. Будівництво перших двох установок розпочато у серпні 2012 року і ступінь готовності складає 57,1%. Очікується, що перша установка розпочне працювати наприкінці 2015 року. Будівництво двох інших установок розпочато в травні 2013 року, а закінчення заплановано на кінець 2016 – початок 2017 року.
Отже, термін реалізації масштабного проекту складає від 5 до 7 років, з яких кілька років витрачаються на отримання погоджень від регулюючих органів.
У випадку європейського ринку оптимальним є сценарій укладання угоди про трансатлантичне партнерство в сфері торгівлі та інвестицій між США та ЄС, яка дозволить пришвидшити доступ сланцевого газу зі США на європейський ринок. В разі підписання такої угоди вже через 3-5 років суттєві обсяги природного газу можуть постачатися зі США до ЄС. За відсутності угоди весь процес може затягнутися ще на кілька років через складність погодження проектів з будівництва LNG-терміналів.
У будь-якому разі, сланцевий газ зі США має всі шанси потрапити на європейський ринок в середньостроковій перспективі. Обсяги поставок зрідженого газу зі США не зможуть кардинально вплинути на європейський ринок, але відіграватимуть важливу роль для диверсифікації джерел енергопостачання Європи, а, можливо, і України через механізм реверсних поставок.
