Магдалена Павлак-Кіарадіа (Magdalena Pavlak-Chiaradia) та Вальтер Хейнц (Walter Heinz) з компанії Environmental Reousrces Management прокоментували для проекту “Нетрадиційний газ в Україні” перспективи сланцевого газу в Європі, перестороги громад щодо застосування технології гідророзриву та екологічні ризики видобутку нетрадиційного газу.

Магдалена Павлак-Кіарадіа

Магда Павлак-Кіарадіа є виконавчим директором ERM Poland (Варшава, Польща). Магда має освіту в галузі геоекології та бізнес-адміністрування, здобуту в США, а також досвід роботи в сфері оцінки впливу на довкілля, дозвільних процедур, упраління водними ресурсами, управління забрудненими об’єктами, а також сталого розвитку з фокусом на нафтогазову промисловість. Магда має досвід роботи над проектами видобутку сланцевого газу провідних нафтогазових компаній світу та незалежних польських операторів, що включає вибір ділянок, оцінку екологічних ризиків, екологічний моніторинг, планування ділянки та отримання дозволів, будівництво ділянки для буріння та рекультивацію ділянки.

Вальтер Хейнц

Д-р Вальтер Хейнц - геолог за освітою і партнер в компанії ERM Central Europe, діяльність якого зосереджена на клієнтах ERM в нафтогазовій промисловості даного регіону. З 2001 року він брав активну участь у вивченні впливу проектів з видобутку сланцевого газу в Польщі та деяких інших європейських країнах на навколишнє середовище, здоров’я та безпеку людей та був залучений до низки різних досліджень з фокусом не нетехнологічні ризики та участь зацікавлених сторін. Д-р Вальтер Хейнц регулярно виступає з даних питань на міжнародних конференціях. З квітня 2014 року він є виконавчим партнером ERM Environmental Resources SRL (Румунія) та працює в місті Бухарест.

ERM – це провідна світова компанія в наданні консультативних послуг в сфері охорони довкілля, здоров’я та безпеки.

Чи вірите Ви, що успіх сланцевого газу в США може бути відтворений в Європі в найближчому майбутньому?

Початкові результати пошукових робіт, які були опубліковані, свідчать про те, що деякі перші оцінки ресурсів сланцевого газу в Польщі були перебільшеними. Хоча й підтверджена наявність природного газу в польських сланцевих товщах, ці родовища не виглядають справді великими. Польща може залишатися лідером з розробки покладів сланцевого газу в Європі протягом кількох років, але, головним чином, лише через відсутність активних кроків в інших європейських країнах (окрім, можливо, Великобританії). Я не думаю, що Польща стане лідером з видобутку сланцевого газу в Європі або першою європейською країною, де буде відтворено успіх сланцевого газу у США. На даний час родовище Блекпул (Blackpool) у Великобританії виглядає більш обнадійливо, ніж родовища сланцевого газу в Польщі.

Для досягнення успіху європейські країни, зокрема й Польща, повинні визначитися, наскільки вони зацікавлені у видобутку сланцевого газу, і чи потрібна їм диверсифікація енергетичної політики у світлі теперішньої політичної кризи між РФ та Європою, а також створити стимули для міжнародних компаній, які мають досвід та технології для ефективної оцінки потенціалу сланцевого газу. Такі стимули повинні включати спрощення бюрократичних процедур для перегляду та погодження дозволів, що дозволить максимізувати кількість пошукових свердловин. Адже успіх може бути досягнутий лише, коли буде достатньо інформації.

У своїй презентації під час УЕФ 2014 Ви згадали, що в Європі переважає голос противників сланцевого газу, головним чином, через поширення інформації щодо потенційних екологічних ризиків. В той же час, Польща демонструє досить вагому суспільну підтримку видобутку сланцевого газу. Які причини більш позитивного сприйняття сланцевого газу в Польщі у порівнянні, скажімо, з Німеччиною або Францією, на Вашу думку?

Основна відмінність полягає у вищій залежності Польщі від російського газу. Ця залежність незбалансована іншими економічними зв’язками між Польщею та Росією, як це має місце, наприклад, між Росією та Німеччиною. Інша причина пов’язана із спільною історією в рамках Варшавського договору та сильним бажанням Польщі стати максимально незалежною від Росії. У порівнянні з іншими європейськими країнами ці мотиви, видається, домінують над екологічними пересторогами. Крім того, у Польщі немає потужного лоббі проти сланцевого газу, яке існує в інших країнах, зокрема, в Німеччині та Франції. Обидві ці країни мають сильне “зелене” лоббі, яке досягнуло результатів у формуванні суспільної думки проти сланцевого газу та впровадженні мораторію на застосування гідророзриву в цих країнах. У Польщі, хоча й були певні спроби такого лобіювання, місцеві політичні інтереси переважили.

Опитування показують, що підтримка видобутку сланцевого газу в Європі буде вищою у випадку запровадження надійних інструментів захисту довкілля та здоров’я. На Вашу думку, чи потрібне запровадження регулювання видобутку сланцевого газу та застосування технології гідророзриву на рівні ЄС для захисту навколишнього середовище та здоров’я людей? Чи достатніми для цього є  рекомендації щодо мінімальних принципів при реалізації проектів з видобутку вуглеводнів із застосуванням технології гідравлічного розриву пласта, які були затверджені Європейською комісією?

На мою думку, питання не в браці регулювання, а в браці інформації. Дискусії щодо екологічних ризиків найчастіше базуються на страхові та емоціях, що поширюються антисланцевим лоббі або засобами масової інформації, яких завжди більше цікавлять скандали, ніж факти – скандали продаються краще.

Вважаємо, що більша кількість регуляторних документів не вплине на суспільне сприйняття даної технології, хоч це і суперечить згаданим опитуванням. Необхідно більше збалансованої інформації з усіх боків – від уряду, операторів, експертів, тощо. Частина обговорень має включати відверту дискусію про енергетичну диверсифікацію та переваги використання природного газу власного видобутку у порівнянні із імпортом природного газу.

Як можна виправити “проблему репутації” технології гідророзриву? Хто має відігравати ключову роль для досягнення успіху в цьому процесі (компанії, уряд, громадські організаці та дослідницькі центри)?

Як вже згадувалося, в обговореннях бракує правдивої інформації про переваги сланцевого газу. В інформаційному просторі домінують в більшій мрі повідомлення про потенційні (часто недоведені) екологічні ризики та вплив на довкілля. Натомість, не вистачає інформації про переваги власного видобутку природного газу, безпечні технології видобутку на основі здобутого досвіду та про економічні переваги. Освітня кампанія має вестися спільно і представниками промисловості, і урядом.

Якими є реальні найбільш серйозні екологічні ризики проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів? Чи існують технологічні або регуляторні механізми для їх подолання?

Досвід США, де дана технологія використовувалася у великих масштабах протягом багатьох років, свідчить, що ключові екологічні ризики пов’язані із діяльністю на поверхні землі, зокрема, з поводженням з речовинами, які можуть забруднити водні ресурси. З огляду на це, екологічні ризики у великій мірі схожі на ризики видобутку традиційної нафти та природного газу, який відбувається у всій Європі. Щоправда, у випадку нетрадиційних вуглеводнів небезпечні для водних ресурсів речовини використовуються у більших кількостях. Повідомлення про вплив на підземні ресурси (наприклад, забруднення підземних вод) зустрічаються рідко, а ризик такого забруднення вважається низьким.

Ваша компанія бере участь в дослідженні базового стану довкілля на Юзівській ділянці в Україні. Наскільки важливим є таке базове дослідження для проектів з видобутку нетрадиційного газу? Які аспекти повинні бути проаналізовані під час такого дослідження?

Базові дослідження є дуже важливими для демонстрації вихідних умов в місці реалізації проекту до початку будь-яких робіт на ділянці (наприклад, буріння свердловини). Тут є два важливих аспекти, а саме: документування вихідних умов, зокрема наявність забруднення, та порівняння стану довкілля після закінчення робіт. Останнє дає операторам можливість оцінити, чи вплинула їх діяльність на стан довкілля, та задокументувати реальний вплив, якщо такий виявлено. Такий аналіз стану довкілля часто роблять до початку робіт на ділянці, потім після буріння, після проведення гідророзриву та в перспективі після завершення пошукових робіт під час рекультивації ділянки.

Що має бути проаналізовано? ERM рекомендує аналізи грунту та підземних вод на речовини, які застосовуються при видобутку нетрадиційного газу, і, що дуже важливо, на вміст метану в підземних водах (чи навіть прояви витоків природного газу) до початку польових робіт. Окрім того, також може досліджуватися якість повітря, оскільки зустрічаються заяви про вплив видобутку нетрадиційного газу на стан повітря.