Газогідрати в Україні

В Україні поклади газогідратів зосереджені в донних відкладах Чорного моря. За оцінками науковців, запаси природного газу в покладах газогідратів Чорного моря складають 45-75 трильйонів метрів кубічних.

За даними аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень, ще у 1988-1989 рр. експедиціями Міністерства геології і Академії наук СРСР були виявлені поклади газогідрату метану на шельфі Чорного моря, об’єм метану в яких оцінювався в 100 трлн м3 як мінімум, з яких на частку України припадає близько 25 трлн м3 метану в газогідратних пластах, розташованих вздовж Південного берега Криму, зокрема у западині Сорокіна глибиною 2 км. На дні Чорного моря газогідратні поклади розташовані на глибинах 300-1000 м, а під його дном в середньому на глибині 400-500 м (максимально 800-1000 м).

В 1993 році Кабінет Міністр України постановою «Про пошуки газогідратної сировини в Чорному морі і створення ефективних технологій її видобутку та переробки» підтримав реалізацію програми «Газогідрати Чорного моря», розробленої українськими науковцями, однак не передбачив будь-якої фінансової підтримки для виконання програми з державного бюджету. Через відсутність фінансування та загальний спад економіки країни в 90-х роках виконання програми обмежилося кількома експедиціями і лабораторними дослідженнями, а тому мало обмежені практичні результати.

Інститут геологічних наук НАН України провів низку експедицій та досліджень, під час яких були виявлені чисельні ознаки газопроявів в придонних шарах в різних ділянках акваторії Чорного моря. Зокрема, в донних шарах Чорного моря були виявлені аномальні концентрації метану та струменеві метанові газовиявлення, які можуть бути зумовлені саме наявністю газогідратів. Науковцями інституту було також виявлено перспективні для видобутку газогідратів структури, з’ясовано фізико-хімічні особливості формування газогідратів, створено комплекс спеціалізованої геофізичної апаратури для пошуку газогідратів та навіть розпочато будівництво науково-долідного судна.

Вивченням покладів газогідратів в Україні активно займаються також Інститут біології південних морів імені О.О. Ковалевського НАН України спільно з Центром морських екологічних наук Бременського університету (MARUM). В рамках даної співпраці було проведено 4 спільних морських експедицій в 2002, 2007, 2010 та 2011 роках та 2 міжнародні конференції у місті Севастополь в 2005 та 2010 роках. Зокрема, в 2010 році в рамках експедиції німецького судна MARIA S. MERIAN проводилися спільні дослідження можливих покладів метаногідратів в Чорному морі, завданням яких було, зокрема, визначення інтенсивності викидів метану у відомих раніше зонах газопроявів, вивчення структури та походження газогідратів.

Експедиція німецького судна MARIA S. MERIAN. Фото з marum.de

Експедиція німецького судна MARIA S. MERIAN. Фото з marum.de

Відповідно до звіту про результати експедиції, в українській частині Чорного моря дослідження проводилися поблизу грязьових вулканів в западині Сорокіна. Аналіз відібраних проб осадових відкладів підтвердила наявність газогідратів. Аналіз газу відібраних проб продемонстрував, що головним компонентом газової суміші був метан, але вони також містили в незначних кількостях двоокис вуглецю, етан та пропан.

Експедиція німецького судна Meteor. Фото з marum.de

Експедиція німецького судна Meteor. Фото з marum.de

У 2011 році експедиція на судні Meteor здійснила тестове буріння в осадових покладах Чорного моря за допомогою спеціально розробленого обладнання (Drill Rig MeBo). Даний буровий станок спроектований для буріння на глибину до 70 метрів від поверхні дна, однак під час експедиції через технічні складнощі максимальна глибина буріння склала лише 19 метрів. За даними звіту з експедиції, всього було пробурено 52,15 метрів та здійснено 6 відборів кернів осадових порід загальною довжиною 40 метрів. В окремих відібраних кернах була зафіксована наявність газогідратів. В українській частині Чорного моря під час даної експедиції тестове буріння осадових покладів не проводилося, але були відібрані проби поверхневих придонних порід і підтверджено наявність газогідратів в западині Сорокіна та в районі Керченської протоки. Аналіз відібраних проб показав, що вміст природного газу в осадових породах складав від 1 до 21,6 літрів на літр об’єму осадових порід. Вміст метану в газовій суміші складав понад 99,56-99,67%%, вміст вуглецю – 0,29-0,38%, етану – 0,01-0,06%.

Дослідження газогідратів Чорного моря проводяться також в рамках проекту SUGAR – Submarine Gas Hydrate Reservoirs, який був започаткований в 2008 році в Німеччині і координується Інститутом морських досліджень Лейбніца в Кілі (Leibniz Institute of Marine Sciences). Зокрема, з грудня 2013 по січень 2014 року відбувалися експедиції судна MARIA S. MERIAN для дослідження покладів газогідратів в районі дельти Дунаю.

Відзначимо, що дослідження перспектив видобутку газогідратів в Чорному морі і, зокрема, в українських його ділянках досі перебувають на початковій стадії і поки не передбачають навіть тестового видобутку природного газу.

Для детальнішої оцінки можливих запасів природного газу у формі газогідратів, місць та глибини їх розташування, концентрації, особливостей розподілу, структури та геологічних особливостей оточуючих порід, а також можливості видобутку необхідні тривалі наукові дослідження, в тому числі проведення сейсмічних зйомок, відбору проб, лабораторного вивчення характеристик газогідратів, експериментального буріння тощо.