Починаючи з 2007 року обсяги видобування нафти та газу почали зменшуватися через наростаюче виснаження основних родовищ України.
Відкриттю нових родовищ в регіоні досліджень на даний час перешкоджає стрімке скорочення геологорозвідувальних робіт і в першу чергу – пошукового буріння. В цілому, аналіз ситуації, що склалась в Україні із видобутком та приростом запасів вуглеводнів, показав, що визначальною особливістю запасів нафти і газу в Україні є приналежність їх основних обсягів до найнижчої промислової категорії С1, прогнози щодо якої характеризуються найнижчою надійністю та низьким рівнем підтверджування в процесі розробки родовищ.
Однією з головних причин зниження видобутку нафти і газу є недостатня сировинна база, розвитку якої в останні роки приділялося дуже мало уваги. Тому різко знижувалися і прирости запасів. Практика і досвід показують, що для забезпечення стабілізації видобутку нафти і газу щорічний приріст запасів повинен в 2-3 рази перевищувати рівень видобутку. На жаль, в Україні цього не відбувалося.
Можна виділити наступні основні причини зниження видобутку вуглеводнів в Україні:
Приріст запасів вуглеводнів може бути забезпечений шляхом: Відкриття нових родовищ в результаті буріння пошукових свердловин на вже підготовлених об’єктах.
Відкриття нових, або розширення границь покладів нафти й газу на відомих родовищах – за результатами буріння пошуково-розвідувальних і пошукових свердловин.
Надалі – за результатами проведення ГРР та пошукового буріння свердловин на територіях, перспективи яких оцінені ресурсною базою за категоріями С3 + Д. Для довготривалого прогнозу проведення пошуково-розвідувального буріння на території Харківської та Донецької областей слід провести окремі прогнозні розрахунки за вказаними трьома пунктами.
На рис. 15 наведено розподіл нових відкритих родовищ в межах Харківської області. За останні 13 років, родовища з найбільшими запасами були відкриті на глибинах 1900 – 4300 м. В майбутньому слід очікувати виявлення подібних за запасами родовищ на більших глибинах, а також — при зосередженні пошукового буріння в південній частині області. Якщо розглядати перспективи Донецької області, то тут можна очікувати виявлення перспективних об’єктів глибше 4000 – 5000 м [6].
Аналіз даних дозволив зробити висновки щодо ефективності геологорозвідувальних робіт, об’ємів підготовлених ресурсів та встановити середні значення розмірів об’єктів за їх потенційними ресурсами вуглеводнів.
Успішність виявлення нових родовищ і покладів вуглеводнів доволі висока (рис.18). В середньому по структурах, по яких проводиться пошукове або розвідувальне буріння, виявляються 1,13 нових родовищ або покладів. Наведені дані були використані при розрахунках довгострокового прогнозу пошукового та розвідувального буріння на території Харківської області.