Науковий парк “Радіоелектроніка та інформатика” при Харківському національному університеті радіоелектроніки в рамках програми Український інститут газу нетрадиційних джерел компанії Шелл в Україні реалізував проект “Створення геоінформаціної системи моніторингу впливу проектів розвідки та видобутку вуглеводнів на соціально-економічний розвиток місцевих громад Харківської області ”. Геоінформаційна система представлена на сайті .
Команда проекту
До складу проекту були включені провідні фахівці та програмісти, всього 5 чоловік, а також дві партнерські організації: Асоціація органів місцевого самоврядування (АОМС) Харківської області (президент АОМС Харківської області – Чернов Сергій Іванович) та Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (директор НДЦ ІПР НАН України – Кизим Микола Олександрович).
Керівники проекту
Ткаченко Володимир Пилипович - кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри медіасистем та технологій (МСТ) Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ), науковий керівник науково-дослідної лабораторії «Геоінформаційні системи та комп’ютерна графіка», академік Академії наук прикладної радіоелектроніки, почесний професор видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» (Київ). Наукові інтереси – автоматизація управління просторово-розподіленими об’єктами; геоінформаційні системи і технології; електронна картографія; автоматизація управління технологічними процесами медіасистем; автоматизоване планування та управління розвитком і функціонуванням газорозподільних систем.
Ел. пошта: tvfil [at] mail.ru 
Прохоров Валерій Павлович - генеральний директор наукового парку “Радіоелектроніка та інформатика”. Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, академік Академії наук прикладної радіоелектроніки.
Про деталі проекту розповідає Валерій Павлович Прохоров.
- Розкажіть коротко про себе та свою організацію: чим Ви займаєтесь?
- Мій основний науковий напрям діяльності – це питання штучного інтелекту та інтелектуальні інформаційні технології в автоматизованих системах управління. Науковий парк «Радіоелектроніка та інформатика» був створений при Харківському національному університеті радіоелектроніки в 2012 році і займається різноманітними інноваційними проектами. Серед пріоритетних напрямів – інформаційні технології, енергетика та енергоефективність, охорона навколишнього природного середовища.
- Якою була основна мета та цілі проекту, реалізованого в рамках програми Український інститут газу нетрадиційних джерел?
- Нафтогазова галузь є однією з найважливіших для Харківської області. Разом з тим, населення не має можливості порівняти потенційні ризики та гарантовані соціально-економічні вигоди від проектів видобутку природного газу. Саме тому в рамках нашого проекту ми розробили спеціалізовану геоінформаційну систему, яка дозволяє відображати на карті розташування підприємств з розвідки та видобутку вуглеводнів, екологічні показники, дані про стан ринку праці на території проведення робіт, обсяги надходжень до бюджету та інші соціально-економічні показники на рівні окремих громад. Система дозволяє будувати графіки та формувати звіти за різними показниками. Крім того, в рамках проекту були розроблені презентації, створено відео та підготовлені інші інформаційні матеріали про проекти з видобутку нетрадиційних вуглеводнів.
- Створена система покликана дослідити економічні, соціальні та екологічні аспекти впливу проектів з видобутку природного газу. Чи переважають соціальні та економічні переваги, на вашу думку, можливу шкоду для довкілля?
- Переваг більше. Розвивається інфраструктура, створюються робочі місця з далеко не найгіршими зарплатами. Це дуже важливо для розвитку районів, громад. Питання охорони довкілля, звичайно, може бути стримуючим фактором, але потрібно просто дотримуватися вимог законодавства та природоохоронних стандартів, як це робить компанія Шелл.
- Як побудована система збору та аналізу даних: хто надає дані, хто їх обробляє та вносить на карту?
Ми брали інформацію в управлінні статистики області. Частково, інформація наявна у вільному доступі, частково доводилося купувати спеціалізовані статистичні збірники. Крім того, інформацію надавали представники обласних та місцевих органів влади під час проведення круглих столів у всіх районах Харківської області. Проблема в тому, що в районних адміністраціях були скорочені статистичні відділи і інформацію інколи важко знайти на рівні району. До того ж, часто компанія, яка працює в певному районі, зареєстрована в іншому районі, чи навіть в іншій області, і місцева влада не має інформації про її діяльність. Частково показники доводилося визначати розрахунковим шляхом на основі певних середніх даних та даних окремих компаній, визначаючи питомі показники. На жаль, не всі необхідні дані вдалося отримати. Наприклад, витрати води на розвідку та видобування вуглеводнів на території району частково були розраховані за розробленою методикою. Таким чином, в систему введені всі заплановані показники. В майбутньому, ми б хотіли розширювати функціонал даної системи. Потрібно обов’язково включати додаткові екологічні показники, зокрема.
У кожній районній та селищній раді у нас є адміністратори, які вносять дані у загальну базу. Це представники районних державних адміністрацій та місцевих органів влади, яких ми навчали під час круглих столів минулого року. Були проведені тренінги з навчання операторів системи (адміністраторів бази даних системи кожної громади) з представниками кожної селищної ради – всього понад 500 операторів. Всі оператори отримали експлуатаційну документацію (опис системи, настанову оператора, логіни і паролі для входу в систему) у друкованому та електронному вигляді. Крім того, після круглих столів було проведено дистанційне навчання з кожним адміністратором бази даних геоінформаційної системи. Ми їм допомагаємо. Система обробляє дані та відображає їх у вигляді графіків та таблиць. Значення показників також відображаються інтенсивністю кольору на карті, що можна наочно побачити зайшовши на сайт системи.
- Якими були основні складнощі у зборі даних? Чи готові компанії надавати інформацію?
- Зібрати дані дуже важко. Якщо по чисельності працівників або середній зарплаті інформацію ще можна отримати, то в частині екологічних показників дані знайти дуже складно. Проблема в закритості інформації. Збір даних – це наша ключова проблема. Компанії часто надають лише загальні дані. Наприклад, ми можемо знати загальну кількість свердловин компаній. Але де конкретно вони розташовані? Скільки води споживається, скільки повторно використовується, скільки скидається? Цієї інформації немає. Державні органи не вимагають, на жаль, її оприлюднювати. Але я думаю, що з часом буде дедалі більше відкритості, принаймні щодо основних показників. Бракує також деталізації державної статистики. Навіть, якщо певні показники публікуються в офіційні статистиці, то часто лише дуже агреговані, наприклад, для промисловості в цілому або для видобувної промисловості. Як знайти значення цього показника конкретно для газовидобування або нафтовидобутку – невідомо.
- Проект в рамках програми Інститут газу нетрадиційних джерел завершився: якою буде подальша доля сайту та хто слідкуватиме за його оновленням?
- Ми взяли на себе зобов’язання супроводжувати та підтримувати сайт www.gasmonitoring.org.ua протягом 4 років. Планується, що дані будуть оновлюватися один раз на квартал. Однак, дані вносяться з певною затримкою, що, знову ж таки, пов’язано із затримкою публікації офіційної статистичної інформації. Крім того, науковий парк «Радіоелектроніка та інформатика» створює для Харківської обласної ради “Геоінформаційну систему моніторингу використання регіональних ресурсів та інформаційно-аналітичного супроводу управлінських рішень” (ГІСМР). Розроблену в рамках програми УІГНД систему планується включити окремим модулем до складу ГІСМР, що, можливо, призведе до необхідності її доопрацювання в рамках ГІСМР і отже підвищить ефективність її використання.
