Фото nadraukrayny.com.ua
Роман Сторожев, Президент Асоціації «Надрокористувачі України», коментує успіхи у покращенні доступу до геологічної інформації та виклики, які стоять перед державою у цій сфері.
Які зміни у сфері поводження з геологічною інформацією були зроблені останнім часом?
Останні зміни у сфері розпорядження геологічною інформацією були зроблені в жовтні 2014 року. Тоді Кабінет Міністрів України вніс зміни до Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, в результаті яких був виключений додаток з формою висновку експертної комісії Держгеонадр про можливість експорту геологічної інформації. Це дещо спростило процедуру.
Крім того, сьогодні онлайн можна отримати відомості про те, які компанії, на який період та на які родовища отримали спеціальні дозволи на користування надрами. Ця інформація доступна на сайті ДП «Геоінформ» і містить детальні відомості про родовища, а саме: координати, вид корисних копалин, загальна кількість запасів на час надання спеціального дозволу на користування надрами, ступінь освоєння надр, джерела фінансування та вартість геологічної інформації.
Які перспективи створення в Україні цифрових баз даних геологічної інформації?
Робота над створенням таких цифрових баз даних вже розпочата. В жовтні 2014 року на сайті ДП «Геоінформ» створено розділ «Надрокористування: об’єкти для залучення інвестицій», де будь-яка компанія незалежно від свого розташування може знайти інформацію про родовища, які її цікавлять: дані про місце розташування родовища, його площу, корисні копалини, запаси. Даний розділ також містить загальну карту і рекомендації щодо видобутку або необхідності подальшої геологічної розвідки. Для деяких родовищ зроблені розрахунки для обсягів необхідних інвестицій.
Процес публікації інформації онлайн тільки розпочався, але база вже містить інформацію про родовища металічних і неметалічних корисних копалин. Поки що немає даних про вуглеводневі родовища, але це те, що з’явиться в перспективі. Саме вуглеводневі родовища користуються найбільшим інтересом серед інвесторів. Раніше дані зберігалися на паперових носіях, тепер їх необхідно перенести в електронний вигляд. Проект, який реалізується зараз ДП «Геоінформ», розрахований на три роки.
Крім того, на сайті Держгеонадр розпочали розміщувати інформацію про наявні родовища корисних копалин, які поки не розробляються. Інформація по кожній позиції (родовищу) містить дані про вид корисної копалини, назву родовища та географічну прив’язку для корисних копалин державного значення. Думаю, що це початок створення повномасштабної геоінформаційної системи у відповідності до європейських стандартів, яка в перспективі буду надавати можливість потенційному інвестору швидко отримувати відкриту геологічну інформацію про те чи інше родовище, на основі якої приймати рішення про зацікавленість в інвестуванні та прогнозувати ризики.
Які подальші першочергові кроки необхідно здійснити у сфері поводження з геологічною інформацією?
Геологічна інформація – це, перед усім, стратегічний актив держави, ефективне управління яким дозволить залучити інвестиції в галузь надрокористування. Створення електронної бази дозволить спростити процедуру та скоротити терміни доступу до геологічної інформації, а також вирішити питання зберігання баз даних.
Робота інвестора розпочинається із вивчення геологічної інформації про перспективні родовища. Дуже важливо на першому етапі співпраці підготувати науково-інформаційне забезпечення геологічних проектів. Адже повна та доступна геологічна інформація дає можливість надрокористувачам – і державним, і приватним – скласти максимально ефективну інвестиційну програму, план робіт і, якісно виконуючи його, забезпечити максимально можливу ефективну розробку родовищ вуглеводнів. Тому у найближчі рік-два необхідно завершити створення електронної бази геологічних даних, створивши сучасні з точки зору технологій базу даних, яка в майбутньому могла б бути інтегрованою в інвестиційні пропозиції України. Для розвитку газовидобування в Україні та вищої привабливості родовищ для інвесторів необхідно забезпечити доступність геологічної інформації про перспективні вуглеводневі площі на території України. Така робота в напрямку інформаційного забезпечення галузі надрокористування надасть нові можливості для співпраці держави та надрокористувачів.
Які ініціативи у сфері геологічної інформації підтримує Асоціація Надрокористувачів?
Наразі асоціація вивчає досвід передових країн ЄС та інших багатих природними ресурсами країн щодо моделі управління мінерально-сировинною базою. Такі напрацювання стануть у нагоді при розробці та публічному обговоренні нової редакції Кодексу про надра, підготовка якого триває в Україні. Передовий європейський досвід дасть можливість забезпечити прозорість у галузі, встановлення прийнятних для всіх гравців галузі стабільних умов участі в розробці українських надр. Зокрема, асоціація “Надрокористувачі України” активно долучена до процесу впровадження міжнародного стандарту звітності EITI в Україні. На нашу думку, це перший і надзвичайно важливий крок до налагодження державно-приватного партнерства з метою забезпечення прозорості роботи галузі. Впровадження такого механізму дасть поштовх та мотивацію для покращення співпраці надрокористувачів та влади, в тому числі у питанні доступу до геологічної інформації.
Асоціація «Надрокористувачі України» була створена в 2008 році з метою формування ефективної, інноваційно-орієнтованої системи геологічного вивчення надр і відтворення мінерально-сировинної бази, необхідної для задоволення потреб національної економіки, забезпечення енергетичної та сировинної безпеки. До складу асоціації входять видобувні компанії, профільні геологічні громадські організації, фахові правові інституції. Першочерговими завданнями, які протягом 6 років своєї діяльності вирішує асоціація, є: сприяння розробці сучасної структурно-інтегрованої та уніфікованої законодавчої бази, насамперед єдиного Кодексу про надра, з метою вдосконалення застарілих норм кодексу, а також водного, лісового господарства, земельного законодавства.
