Результати оцінки екологічного стану Юзівської ділянки

4 липня 2014 року у Харкові компанія «Шелл» спільно з Фондом Східна Європа та громадськими організаціями Харківської та Донецької областей презентували видання з результатами досліджень екологічного стану Юзівської ділянки.

Дослідження були проведені восени-взимку 2013-2014 років трьома громадськими організаціями, які виграли відповідні гранти від компанії «Шелл» та Фонду Східна Європа. Результати досліджень увійдуть в комплексну оцінку базового стану Юзівської ділянки, яку на території двох областей наразі проводить міжнародна консалтингова компанія – Environmental Resources Management (ERM). Згідно з підходами «Шелл», проведення такої оцінки є обов’язковим до початку будь-яких робіт з геологорозвідки та пошуку вуглеводнів на Юзівській ділянці в рамках угоди про розділ продукції, укладеної 24 січня 2013 року.

«Дані, підготовлені громадськими організаціями, є дуже цінними для компанії «Шелл». Ми вдячні за співпрацю, оскільки ґрунтовне розуміння локального контексту і унікальні відомості про особливості регіонів допоможуть мінімізувати потенційний вплив проекту на екологічне та соціальне середовище», – сказала Тетяна Бобровицька, директор департаменту «Шелл» з охорони праці та навколишнього середовища.

«Вперше в історії регіону видобувна компанія перед початком будь-яких робіт вирішила провести детальне дослідження поточного стану навколишнього середовища. Громадські організації отримали можливість взяти участь в дослідженні та розробити підходи до моніторингу критичних показників під час геологорозвідки і майбутнього видобутку вуглеводнів. Активна позиція серед громад, які проживають на Юзівській ліцензійній ділянці, є запорукою контролю за проведенням робіт компанією «Шелл» в Україні. Налагодження конструктивних відносин між усіма учасниками процесу – це необхідна умова для успішної діяльності компанії, безпечного і повноцінного життя громадян на цій території», – зазначила Наталія Шульга, виконавчий директор громадської організації «Український науковий клуб».

Нагадаємо, восени 2013 року три громадські організації: Донецька обласна громадська організація «Природоохоронний рух «Джерела» (керівник Андрій Коюда), Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги (керівник Сергій Размєтаєв) і Краматорська міська громадська організація «Фонд розвитку громади» (керівник Станіслав Чорногор),  отримали гранти від компанії «Шелл» та Фонду Східна Європа на проведення оцінки екологічного стану Юзівської ділянки. У період з січня по квітень 2014 року організації допрацьовували свої дослідження під керівництвом членів експертної ради, з їх публікації у виданні, яке і було представлено 3 липня в Харкові.

Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги в рамках свого дослідження визначила місця розташування та межі ділянок і об’єктів в Харківській області, де неможливий або небажаний видобуток вуглеводнів. До таких ділянок були включені природоохоронні території та території, які можуть заповідатися в майбутньому, природні коридори національної екологічної мережі, рекреаційні зони та місця відпочнку місцевого населення, пам’ятки археології та культури, полігони твердих побутових та промислових відходів, ділянки з підвищеним радіаційним фоном тощо.

Територія досліджень Харківською обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

Територія досліджень Харківською обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

Ідентифіковані території розташовані, головним чином, вздовж долини річки Сіверський Донець, а також її притоків (річки Оскіл та Берека). Саме в цих місцях зосереджені найбільш цінні екосистеми та ландшафти. Зокрема, в межах Придонецького екологічного коридору охороняється близько  200 рідкісних видів рослин і тварин  та чисельні середовища їхнього існування, що підлягають охороні в  Європі, Україні та на Харківщині. Для прикладу, територія екокоридору має виключну екологічну цінність як резерват гніздової популяції  журавля сірого (Grus grus), занесеного до Червоного списку України.

Краматорська міська громадська організація «Фонд розвитку громади» досліджувала якість поверхневих водних ресурсів в межах Юзівської ділянки. Проби води відбиралися на ділянці р. Сіверський Донець від м. Ізюм до межі Донецької і Луганської областей біля с. Дронівка, а також в її притоках. Контрольні відбори та аналіз води здійснювався в 6 моніторингових створах,  за якими наявні ретроспективні дані за останні 4 роки, та  у двох точках відбору (р. Казенний Торець), ретроспективні  дані по яким відсутні. Дослідження якості води виконувалися Басейновою лабораторією моніторингу вод Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів (м. Слов’янськ).

Вібір проб. Фото Станіслава Черногора

Вібір проб. Фото Станіслава Черногора

За результатами аналізу у пробах води виявлено перевищення нормативного вмісту сульфатів, хроридів, сухого залишку, органічних речовин, а також марганцю і свинцю. Нафтопродукти вздовж водотоку р. Сіверський Донець не виявлені, а спостерігаються лише у гирлі приток р. Казенний Торець і р. Бахмутка. Основними факторами, що впливають на якість води  річки Сіверський Донець та її приток в Донецькій області, є  надходження забруднюючих речовин зі зворотними водами  промислових підприємств та комунального господарства, а  також і з поверхневим стоком.

На думку авторів дослідження, при розробці програми заходів із  попередження та мінімізації негативного впливу  при проведенні геологорозвідувальних робіт, як  запобіжний захід, необхідно передбачити встановлення  автоматизованих постів контролю якості води та  гідрологічних показників на р. Сіверський Донець на  межі Харківської і Донецької областей (с. Яремівка) та  Донецької і Луганської областей (с. Райстародубівка)  для оперативного контрою за змінами цих показників  у цілодобовому режимі і можливого прийняття  управлінських рішень в разі забруднення водних об’єктів із  метою захисту інтересів населення областей.

Донецька обласна громадська організація «Природоохоронний рух «Джерела» досліджувала вплив процесів карстоутворення та видобування розсолу поблизу міста Слов’янськ на навколишнє середовище.

Територія навколо міста Слов’янськ має складну геологічну будову та знаходиться в межах Слов’янського підняття (антикліналь, що простягається на  північний захід). Північно-східне крило антикліналі (район с. Адамівка) ускладнене Адамівсько-Бугайовським соляним штоком, проникнення якого в розміщені вище породи відбувалося з утворенням тектонічних (розривних) порушень. У куполі Слов’янського підняття (район с. Хрестище) соленосні відкладення вийшли на поверхню і були розмиті атмосферними опадами, поклавши початок процесам розчинення (вилуговування) порід – карстоутворенню. Як наслідок, у різні періоди спостерігалися обвалення осадових порід, утворення тріщин, осідання поверхні землі, утворення карстових провалів, воронок. Наявність тектонічних порушень несе додаткові екологічні ризики при геолого-розвідувальному бурінні через можливе потрапляння бурових розчинів та речовини для гідророзриву в проникні породи.

Проблемний карстовий ареал навколо міста Слов'янськ

Проблемний карстовий ареал навколо міста Слов’янськ

Автори дослідження роблять висновок, що додаткове антропогенне навантаження, пов’язане з  використанням технології інтенсифікації виробництва (гідророзрив) вуглеводнів на ділянках поблизу міста Слов’янськ (ділянки видобутку солей «Східна», «Райгородська») та спорудження додаткових об’єктів техногенного впливу, розташованих на територіях м. Слов’янська та Слов’янського району може призвести до  прискорення процесів карстоутворення та незворотних екологічних і соціальних наслідків.

Із повною версією звіту за результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.